Види самостійної роботи студентів в Інтернет

Розглянемо систему самостійних робіт студентів з використанням можливостей телекомунікаційних мереж. Кожну систему можна охарактеризувати, визначивши її мету, зміст і форми. Метою системи самостійних робіт, що розробляється, є розвиток пізнавальної самостійності студентів; її змістом - засвоєння учбової програми по предмету. При цьому використовуються наступні нові інформаційні технології (НІТ):

• Для пошуку інформації в мережі - використання web-броузеров, баз даних, користування інформаційно-пошуковими і інформаційно-довідковими системами, автоматизованими бібліотечними системами, електронними журналами.
• Для організації діалогу в мережі - використання електронної пошти, синхронних і відстрочених телеконференцій.
• Для створення тематичних web-сторінок і web-квестів - використання html-редакторів, ftp, web-броузерів, графічних редакторів.

Співвіднесемо дані види використання НІТ і форми навчання у вузі, представивши по кожній формі організації учбової діяльності у вузі відповідні види самостійної роботи в інформаційно-повчальному середовищі:

Таблиця "Співвідношення видів самостійної роботи у вузі і можливостей НІТ"

Лекції (А)
Семінари, практичні заняття (B)
Лабораторні заняття (C)
Курсові і дипломні роботи (D)
Практика (E)

1. Пошук і обробка інформації

1.A.1 написання реферату-огляду;
1.A.2 рецензія на сайт по темі;
1.A.3 аналіз існуючих рефератів в мережі на дану тему, їх оцінювання;
1.A.4 написання свого варіанту плану лекції; 1.A.5 написання фрагмента лекції;
1.A.6 складання бібліографічного списку;

1.B.1 написання і захист реферату-огляду;
1.B.2 рецензія на сайт по темі і її презентація;
1.B.3 аналіз і оцінювання рефератів по темі;
1.B.4 підготовка фрагмента практичного заняття;
1.B.5 підготовка доповіді по темі;
1.B.6 підготовка дискусії по темі;

1.C.1 Виконання лабораторних робіт;
1.C.2 робота з web-квестом, підготовленим викладачем або знайденим в мережі;

1.D.1 складання бібліографічного списку;
1.D.2 ознайомлення з професійними телеконференціями, аналіз обговорення актуальних проблем;

1.E.1 складання тематичного каталога існуючих сайтів, прийомів навчання відповідно до віку учнів і теми уроку;
1.E.2 рецензії на освітні сайти по предмету;
1.E.3 аналізи планів уроків, що існують в мережі;

2. Діалог в мережі

2.A.1 обговорення лекції, що відбулася або майбутньої, в списку розсилки групи;

2.B.1 робота в списках розсилки;
2.B.2 спілкування в синхронній телеконференції (чаті) з фахівцями або студентами інших груп або вузів, що вивчають дану тему;

2.C.1 обговорення виникаючих проблем у відстроченій телеконференції;

2.D.1 консультації з викладачем і іншими студентами через відстрочену телеконференцію;
2.D.2 консультації з фахівцями;

2.E.1 консультації з методистом через електронну пошту; 2.E.2 обговорення виникаючих проблем у відстроченій телеконференції (спілкування через електронну пошту і телеконференцію із студентами, що проходять практику в інших школах);

3. створення web-сторінок і web-квестов

3.A.1 розміщення виконаних рефератів і рецензій на сайті підтримки курсу, створення рейтингу студентських робіт по даній темі;
3.A.2 публікація бібліографії по темі;

3.B.1 створення тематичних web-сторінок індивідуальне і в міні-групах;
3.B.2 створення web-квестів для роботи по темі і розміщення їх на сайті курсу;

3.C.1 розробка нових лабораторних робіт в міні-групах або індивідуально;
3.C.2 створення web-сторінок з відповідями на часто виникаючі питання, підказками і необхідними довідковими матеріалами;

3.D.1 публікація курсових і дипломних робіт студентів на сайті;
3.D.2 публікація методичних розробок студентів, виконаних для курсових і дипломних робіт;

3.E.1 створення банку даних про педагогічні і методичні знахідки студентів, банка ігор і вправ;
3.E.2 створення web-сторінок для учнів;
3.E.3 створення web-квестов для учнів

4. Використання комплексу можливостей (1+2+3)

4. 1 робота за проектами, запропонованим викладачем (використання всього комплексу можливостей телекомунікаційних мереж: пошук інформації, діалог в мережі, створення web-сторінок і web-квестов);
4.2 розробка і проведення власних проектів в курсі навчання у вузі і на практиці;

Пояснимо поняття web-квеста, оскільки решта видів роботи достатньо "прозора".

Web-квестом називається спеціальним чином організований вид дослідницької діяльності, для виконання якої студенти здійснюють пошук інформації в мережі за вказаними адресами. Вони створюються для того, щоб краще використовувати час що вчаться, щоб використовувати отриману інформацію в практичних цілях і щоб розвивати уміння критичного мислення, аналізу, синтезу і оцінки інформації.

Даний вид діяльності був розроблений в 1995 році в державному університеті Сан-дієго дослідниками Берні Додж і Томом Марч.

Щоб дана робота була максимально ефективною, web-квест (спеціальним чином організована web-сторінка) повинен містити наступні частини:

введення, в якому описуються терміни проведення, і задається початкова ситуація;

цікаве завдання, яке можна реально виконати;

набір посилань на ресурси мережі, необхідні для виконання завдання. Деякі (але не все) ресурси можуть бути скопійовані на сайт даного web-квеста, щоб полегшити таким, що вчиться викачування матеріалів. Вказані ресурси повинні містити посилання на web-сторінки, електронні адреси експертів або тематичні чати, книги або інші матеріали, наявні в бібліотеці або у викладача. Завдяки вказівці точних адрес при виконанні завдань студенти не втрачатимуть часу;

опис процесу виконання роботи. Він повинен бути розбитий на етапи з вказівкою конкретних термінів;

деякі пояснення по переробці отриманої інформації: направляючі питання, дерево понять, причинно-наслідкові діаграми;

висновок, що нагадує що вчиться, чому вони навчилися, виконуючи дане завдання; можливо, шляхи для подальшої самостійної роботи по темі або опис того, яким чином можна перенести отриманий досвід в іншу область.

Web-квесты можуть бути короткостроковими і довгостроковими. Метою короткострокових проектів є придбання знань і здійснення їх інтеграції в свою систему знань. Робота над короткочасним web-квестом може займати від одного до трьох сеансів. Довгострокові web-квесты направлені на розширення і уточнення понять. Після закінчення роботи над довгостроковим web-квестом, студент повинен уміти вести глибокий аналіз отриманих знань, уміти їх трансформувати, володіти матеріалом настільки, щоб зуміти створити завдання для роботи по темі. Робота над довгостроковим web-квестом може тривати від одного тижня до місяця (максимум два).

Деякі доповнення:

Web-квесты краще всього підходять для роботи в міні-групах, проте існують і web-квесты, призначені для роботи окремих студентів
Додаткову мотивацію при виконанні web-квеста можна створити, запропонувавши студентам вибрати ролі (наприклад, учений, журналіст, детектив, архітектор і т.п.) і діяти відповідно до них: наприклад, якщо викладач запропонував роль секретаря Об'єднаних Націй, то цей персонаж може послати лист іншому учасникові (який грає роль президента Росії, наприклад) про необхідність мирного врегулювання конфлікту.

Web-квест може стосуватися одного предмету або бути міжнаочним. Дослідники відзначають, що в другому випадку дана робота ефективніша.

Форми web-квеста також можуть бути різними. Приведемо найбільш популярні:

Створення бази даних з проблеми, всі розділи якої готують студенти.
Створення мікросвіту, в якому учні можуть пересуватися за допомогою гіперпосилань, моделюючи фізичний простір.
Написання інтерактивної історії (студенти можуть вибирати варіанти продовження роботи; для цього кожного разу указуються два-три можливі напрями; цей прийом нагадує знаменитий вибір дорогі у дорожнього каменя російськими багатирями з билин).
Створення документа, що дає аналіз якої-небудь складної проблеми і що запрошує студентів погодитися або не погодитися з думкою авторів.
Інтерв'ю on-line з віртуальним персонажем. Відповіді і питання розробляються студентами, що глибоко вивчили дану особу. (Це може бути політичний діяч, літературний персонаж, відомий учений, інопланетянин і т.п.) Даний варіант роботи краще всього пропонувати не окремим студентам, а міні-групі, одержуючій загальну оцінку (яку дає решта студентів і викладача) за свою роботу.